Історія диванів: Від східних ковдр до сучасних шедеврів дизайну
Слово "дивани" походить від турецького слова "divan", що означає меблевий приміщення для збору державних документів та проведення засідань уряду. З часом це слово стало вживатися для позначення м'якого сидіння без спинки, яке було зазвичай розміщене навпроти стіни в таких місцях.
Історія диванів сягає давніх часів. У середньовічній Європі та Сході, дивани були використовувані як ліжка, на яких спали і водили прийоми. Їх конструкція була простою: це були дерев'яні рами з наповнювачем зі соломи або листя, які були покриті тканиною. У середині 17 століття почали з'являтися дивани, які були виготовлені зі спинкою, боковими опорами та розкішними тканинами.
Протягом 19-го століття, дивани стали ставати все більш популярними у вікторіанській Англії, де вони використовувалися як центральний елемент вітальні. Дизайн диванів змінювався залежно від моди того часу, і з'явилися різноманітні стилі, такі як класицизм, арт-деко, модернізм і багато інших.
У 20-му столітті, дивани стали ще більш популярними, із зростанням кількості доступних матеріалів та технологій, а також з виникненням багатьох відомих дизайнерів, які створювали унікальні шедеври. Сьогодні, м'які меблі, зокрема дивани, можуть мати дуже різноманітний дизайн і стилі, а також бути виготовлені з різних матеріалів, таких як шкіра, текстиль, велюр, замша та інші. Дизайнери створюють дивани різних форм, кольорів і розмірів, що відповідають потребам різних клієнтів. Дивани можуть бути дуже зручними для відпочинку та розміщення гостей вдома, а також використовуватися в офісах, готелях, лобі та інших місцях. Таким чином, дивани стали не тільки предметом меблів, а й символом комфорту, розкоші та стилю в інтер'єрі.
